історія україни 7 клас власов підручник
Гдз історія україни 7 клас. Не використовувалась у якості цифри друга літера кирилиці. Для позначення одиниць вищих розрядів існувала система допоміжних символів, які означали. 10^3 - тисяча, 10^6 – тьма, 10^12 – легіон, 10^24 – леодр, 10^48 – ворон. Свідчать про те, що слов’яни на той час вже були обізнані з індійською нумерацією. У київській русі були поширені такі одиниці довжини. “п’ядь, чверть, лікоть, сажень, верста, поприще.
П’ядь – відстань від кінця великого пальця до вказівного, дорівнювала вона приблизно 19 см. Ліктем називалась відстань від кінця витягнутого середнього пальця руки до ліктьового згину, приблизно 46 см. Різних сажнів існувало біля десяти (від 151 см до 216 см). Верста дорівнювала приблизно 500 сажням. Поприще – інша назва версти. Однак, у різні часи і в різних місцях співвідношення між різними значеннями величин були різними, зокрема й такими. 1 верста = 750 сажнів = 2250 ліктів = 4500 п’ядей. Окремої міри площі не існувало. Данину брали тоді не з площі поля, а “з сохи”, з “рала”. Об єми сипучих тіл виміряли кадями, половиками, убороками, луканами, а рідини – відрами, бочками і т. Головна грошова одиниця – гривня, була і вагою, і грошовою одиницею. В давній русі були гривні вагою 96 або 48 золотників (1фунт - 96 золотників). В галузі розповсюдження наукових знань київська русь стояла на одному рівні з передовими країнами європи. Математика в київській русі (як і в інших середньовічних країнах) мала переважно прикладний, ужитковий характер, і в цьому раз у раз стикалися з ситуаціями, що вимагали специфічних методів розв язання. Так, однією з складних проблем давньоруської математики була проблема несумованості та ірраціональних величин. Наприклад, при хронологічних обчисленнях (вимір часу). Реальні знання — практична наука ремісників і землеробів — як необхідні і корисні для суспільства набули якнайширшого розповсюдження в усіх галузях господарської діяльності київської русі. Деякі відомості про рівень 12 математичних знань в київській русі можна одержати, вивчаючи її архітектуру і ремесло, а також народне мистецтво. Зодчі київської русі знали арифметику і геометрію. Для створення архітектурної форми вони використовували геометричні побудови, найпростіші відношення. 6, а також золотий переріз. Геометричні знання передавалися здебільшого майстровими людьми. Добрі будівельники київської русі вміли провішувати прямі, будувати прямі кути, проводити кола, ділити їх на кілька рівних частин, проводити паралельні прямі і т. Ці знання передавались від майстра до учня індивідуально, як секрети майстерності. Ніяких доведень теорем вони, звичайно, не розглядали. Так звані вавілони були своєрідними креслениками, що складались із квадратів і прямокутників, в яких закодовувалися архітектурні розрахунки. Вважається, що основою архітектурної творчості була математика, зокрема геометрія. Деякі знання з математики мали також давньоруські майстри. В київській русі зустрічається посуд різної форми, який змінювався. Зміну геометричних форм можна прослідкувати, наприклад, по фібулам (металічна застібка для одягу). Перша фібула складається з двох щитків (у вигляді півкола і ромбічного), в другій – півколо ділиться на 5 рівних частин, в третій – на 8, в четвертій, п’ятій і шостій – на 5, в сьомій – на 6 частин. Знахідки в давньоруських курганах свідчать, що в хіі – хііі ст. Були розповсюджені орнаменти різних прикрас, що виконувались за допомогою металевого зубчастого коліщатка з 24 зубцями. А для цього потрібно було поділити коло на 24 рівні частини. Гончарні клейма х – хі ст. Мали певну геометричну форму.
Квадрат, концентричні кола, часто поділені на чотири, шість, вісім рівних частин. Різноманітні форми зустрічаються в продукції різних видів ремесел. Шлеми, браслети та інші прикраси, посуд. Майстри київської русі знали плоскі фігури – квадрат, прямокутник, паралелограм, ромб, круг, а також геометричні тіла – куб, паралелепіпед, піраміда, циліндр, конус, куля, призма з різними основами. Вони використовували поділ кола на 4, 5, 6, 8 і 24 частини. Знання з математики, первісні елементарні розрахунки були необхідні для спорудження храмів. Провадились також різні обчислення, записувались міри 13 довжини, обсягу, відстані між містами. Так на тмутараканському камені записано відстань через керченську протоку між тмутараканню та корчевом (керчю), яку виміряв князь гліб. Арифметичними знаннями користувались під час торгівлі. У грошовій системі використовувались наочно - обчислювальні засоби — абака. Схема обчислення давньоруської абаки відтворена на мініатюрі радзивілівського літопису.
Літописи засвідчують увагу до небесних явищ (сонячні і місячні затемнення, комети та метеорити, північне сяйво, атмосферні явища). Хоч їх трактували як божественні знамення, опис явищ майже завжди був реалістичним. Знання з астрономії не обмежувались тільки фіксацією явищ і уявлень. Робились складні розрахунки, викликані потребами церкви у складанні календарів і пасхалій. Писемні пам ятки давньоруського права неодноразово згадують грошові одиниці, якими користувалося населення русі. Гривна, куна, різана, векша або вівериця. Конституція україни - (ст. 53 - кожен має право на освіту); закон україни про освіту - (ст. 6 - основні принципи освіти); закон україни про загальну середню освіту - (ст. 44 - матеріально - технічна база загальноосвітніх навчальних закладів); закон україни про місцеве самоврядування в україні - (ст. 32 - повноваження у сфері освіти, охорони здоров я, культури, фізкультури і спорту). Підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Власов • видавництво. Генеза • рік видання. Цього навчального року ви стали семикласниками, що, звичайно, сповнює вас відчуття самоповаги й упевненості. Школа тепер для вас така передбачувана. Ви добре знаєте, що кожен навчальний рік дарує вам знайомство з новими предметами. А ті, з якими ви ознайомилися раніше, тепер треба буде вивчати ґрунтовніше й глибше.
Кожен з вас уже має улюблені предмети та улюблених учителів. Досвід шкільного життя не раз переконував. У навчанні так багато залежить від вас самих - від вашого бажання вчитися, від зосередженості й наполегливості, сумлінності та відповідальності. Батьків, їхніх і ваших друзів та знайомих, сусідів, мешканців вашого міста, земляків. Так поступово ви починаєте усвідомлювати себе частиною великої спільноти, яку називають українським народом. Яка вона - наша рідна земля. Хто жив на нашій землі до нас. Про що мріяли ті, хто жив тут сотні й тисячу років тому.
На ці та багато інших запитань ви знайдете відповіді на уроках історії україни в сьомому класі. Отже, цього року ви розпочнете докладно й глибоко вивчати історію україни. Не залишать вас байдужими долі гордовитих і шляхетних князів, їхні блискучі перемоги та прикрі поразки. Зворушать яскраві й трагічні події з історії наших міст і містечок, вразять своєю нетлінною красою й довершеністю витвори рук безіменних майстрів. Помічником у ваших сповнених відкриттів мандрах буде цей підручник. Кожен параграф відповідає урокові. Матеріал кожного уроку поділено на пункти з назвами та на пізнавальні рубрики. На початку параграфів пропонуємо вам пограти в історичну гру.
Пропоновані ігри допоможуть вам швидко пригадати опрацьований раніше матеріал, якнайкраще налаштуватися на вивчення нового. Аби гра пройшла швидко й організовано, залучайте до її проведення вчителя. Утім, можете грати й самостійно - для цього маєте перерву перед уроком історії. Опрацьовувати новий матеріал починайте з рубрики, у якій запропоновано роздивитися ілюстрації - здебільшого це мистецькі пам’ятки відповідного періоду або сучасні пам’ятники, які, проте, присвячені давнім подіям чи історичним діячам, про яких ітиметься в матеріалах уроку.
Підручник для 7 класу.
У підручнику викладено навчальний матеріал від розселення східних слов’ян на теренах україни в 7–8 ст. Усі компоненти підручника. Текстові (основний текст, історичні документи) й позатекстові (апарат організації засвоєння та контролю, ілюстративний матеріал) – спрямовані на формування в школярів історичного мислення; у них реалізовано засади компетентнісно орієнтованого навчання історії. Східнослов’янські племена – предки українців – напередодні утворення держави § 4. Утворення київської русі § 5. Київська русь за перших рюриковичів § 6. Князь святослав та його походи за історичними джерелами. Київська держава за часів князя володимира великого § 8. Київська держава за правління ярослава мудрого § 9. Писемність, освіта, архітектура та монументальний живопис київської русі доби розквіту § 10. Суспільне та господарське життя за доби розквіту київської русі § 11. Християнська релігія і церква в житті давньоруського суспільства. Київська русь за наступників ярослава § 13. Київська русь за володимира мономаха та його сина § 14. Політичне та мистецьке життя київського, чернігівського, переяславського князівств доби роздробленості § 15. Галицьке та волинське князівства в другій половині 12 ст. Твори давньоруської літератури як історичні джерела. Галицько - волинська держава. Від створення до монгольської навали § 18. Монгольська навала на українські землі § 19. Зовнішня політика князя данила романовича за літописними джерелами. Практичне заняття 4 § 20. Галицько - волинська держава за данила романовича та його нащадків § 21. Розвиток освіти, літописання, архітектури та малярства в галицько - волинській державі. Українські землі у складі великого князівства литовського та польського королівства § 23. Крим та українське причорномор’я. Українські землі у складі угорщини, молдови та московії § 24. Суспільне та господарське життя § 25. Архітектура та образотворче мистецтво § 26. Повсякденне життя та взаємовідносини населення україни в 14 – на початку 16 ст.
Коментарі
Дописати коментар